Кабінет психолога
 |
Пугачева Ольга Леонідівна
Посада: практичний психолог Кваліфікаційна категорія та педагогічний стаж: Практичний психолог спеціаліст, 31 рік. Освіта: Семіпалатінський педагогічний інститут , викладач педагогіки, психології, вихователь, 1991 рік.
|
Вітаємо та запрошуємо вас до кабінету практичного психолога Чугуєво-Бабчанського лісового фахового коледжу
Вашим співрозмовником є практичний психолог Пугачева Ольга Леонідівна
Тож звертайтесь, якщо Ви хочете:
– пізнати свій характер та здібності, свої можливості та тип особистості;
– навчитись краще розуміти себе і свої переживання;
– навчитися збереігати або відновляти душевну рівновагу;
– стати впевненим у собі, у своїх силах;
– навчитись ставити цілі та досягати поставленої мети;
– навчитись самостійно організувати освітню діяльність та досягати успішних результатів;
– набути навички толерантності по відношенню до людей та їх проблем;
– дізнатися як налагодити стосунки з оточуючими людьми та зберегти їх;
– сформувати навички ефективного спілкування;
– навчитись уникати конфліктів та оволодіти правилами виходу з конфліктних ситуацій;
– знайти вихід із проблемної ситуації.
Та інші питання,які вас турбуют.
Будемо вирішувати життєві задачі разом! Ласкаво просимо до психологічної служби коледжу. Форма проведення як індивідуальна так і групова. Конфіденційність та професіоналізм вам гарантовано!
Кабінет психолога знаходиться на 3 поверсі адміністративного корпусу каб. № 25.
Телефон: 0639961984
e-mail: olgapugac994@gmail.com
ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА КОЛЕДЖУ
Психологічна служба коледжу в своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», Наказом Міністерства освіти України «Про затвердження Положення про психологічну службу системи освіти України», Наказом Міністерства освіти і науки «Про планування діяльності, ведення документації соціальних педагогів, практичних психологів та соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами», Наказів управління освіти «Про реалізацію Державних програм», Етичним кодексом практичного психолога.
Оскільки, психологічна служба закладу освіти є складовою частиною державної системи охорони фізичного та психічного здоров’я молодих громадян України й діє з метою виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для всебічного розвитку особистості молодої людини, проблема, над якою працює практичний психолог коледжу визначена як:
«Психологічне забезпечення процесу формування професійних компетентностей студентів із урахуванням індивідуальних, вікових особливостей кожної молодої людини, її здібностей, уподобань, оточення та ситуації розвитку».
Студентам
Якщо хочеться додому.
Поради щодо стабілізації психологічного стану студентів.
Як стабілізувати свій психологічний стан відчуття суму за домом.
UNICEF дає декілька порад.
Через війну багато людей в Україні залишили свій дім. Хтось їхав подумки сподіваючись повернутися за декілька днів чи тиждень.
Не звинувачуйте себе ні в чому (не поїхали раніше, поїхали не туди, чому поїхали, а не залишилися тощо). Запам’ятайте: під час війни будь-які прийняті вами рішення про безпеку вашої сім’ї, є правильними.
Відслідковуйте негативні думки та виділіть собі час на них, переключайте себе на позитивні думки/спогади. Фокусуйтесь на позитивних спогадах, які є для вас підтримкою.
Якщо відслідковуєте, що ви застрягли на якійсь думці, переключіть себе на просту дію, наприклад, помийте посуд.
За можливості, підтримуйте спілкування з іншими людьми, не тільки смс-повідомленнями, а й за допомогою відеозв’язку.
Відслідковуйте власне дихання: там де ви завмираєте – якщо ви затамували дихання або воно поверхневе – покладіть одну руку на живіт, іншу на плече та почніть дихати животом.
Дайте собі можливість прожити емоції – спогади про дім, роботу, близьких, які залишись, можуть викликати сум, тривогу, страх – дозволяйте собі ці почуття, сльози.
Реагуйте на свої потреби та намагайтеся їх задовольняти.
Спогади про дім та бажання повернутись, побачити близьких людей, можуть викликати наступні тілесні реакції: тремор, труднощі із засинанням, прискорене серцебиття, спазми тощо. При цьому можна, якщо тремор – підсилити тремтіння (пострибати, потрусити руками тощо), якщо морозить – накритися ковдрою, якщо труднощі із засинанням – за дві години вимкнути перегляд новин, відслідковувати дихання, обійняти близьких, які поруч, зробити очима 8-ку тощо.
Обмежте перегляд новин, безперервне читання соціальних мереж. Виділіть час для новин та споживайте новини тільки з перевірених джерел.
Виконуйте фізичні вправи, які допоможуть впоратися з напруженням та стресом.
Якщо ви відчуваєте, що ваш стан не змінюється і вам важко з ним впоратись самостійно, вкрай важливо звернутись за професійною психологічною допомогою.
Джерело: https://rda-m-p.gov.ua/novini/poradi-dlya-batkiv-ta-ditej-yaki-zalishili-svoi-domivki-2603/
Батькам
Як підтримати підлітка під час війни: поради від психологів ЮНІСЕФ
Отже, під час війни та непростих життєвих ситуацій, які вона провокує, по відношенню до підлітків психологи радять:
Говорити і слухати. А головне чути те, що дитина розповідає: про свої думки, почуття, сприйняття ситуації. Варто пояснити підлітку все, що відбувається, враховуючи його вік і знання.
– Дозволити емоціям бути. Психологи радять не приховувати від підлітка свої справжні почуття, бо він все одно здогадається про них і буде відчувати себе обманутим. Тож переживати і плакати перед дитиною старшого віку – абсолютно це нормально. Проте не варто робити це дуже часто, бо така поведінка може спровокувати депресію: як у вас, так і у дитини. Варто дозволити емоціям вийти, а потім спробувати налагодити рутинне життя.
– Планувати майбутнє. Не бійтеся разом мріяти та планувати, що будете робити після війни. Такі роздуми та розмови надихають і стабілізують, а також додають впевненості у майбутньому.
– Обійматися. Тактильний контакт дуже важливий в умовах невизначеності і стресу, тож частіше обіймайте свою дитину і говоріть їй, що все буде добре.
– Дивитися разом улюблені фільми. Психологи радять обирати життєствердні фільми, які здатні подарувати відчуття надії. Дивіться разом, обійнявшись, а потім обговорюйте побачене. Нагадуйте дитині, що після війни обов’язково знову буде нормальне життя.
– Хвалити за досягнення дитини. Зараз для вашого підлітка життєво важливо, щоб його (чи її) хвалили за найменшу дрібничку. Так ви вселяєте підлітку віру у свої сили та демонструєте свою підтримку
– Заохочувати спілкуватися з однолітками. Через стрес підліток може стати закритим і не бажати спілкуватися з однолітками. Та це шкідливо для її психіки і розвитку. Для більшості підлітків спілкування з друзями є дуже важливим. Тож варто усіляко сприяти цьому і використовувати будь-який шанс на спілкування дитини з друзями. Оптимально, щоб це було спілкування офлайн, але якщо немає такої можливості, онлайн-спілкування теж буде корисним, не варто йому перешкоджати.
– Долучати підлітків до допомоги іншим. Це дуже важливо, щоб дитина відчула свою соціальну значимість. Але робити це треба за умов максимальної безпеки для неї. Можна долучатися до допомоги разом з підлітком, так він відчує вашу підтримку і турботу.
– Будьте уважними до змін у поведінці дитини. Одразу звертайтеся до психолога (у сьогоднішніх умовах підійде і онлайн-консультація), якщо побачите у дитини ознаки ступору, апатії, депресії чи посттравматичного розладу.
Джерело: https://1plus1.ua/novyny/ak-pidtrimati-pidlitka-pid-cas-vijni-poradi-vid-psihologiv-unisef
Викладачам
Рекомендації викладачам щодо співпраці зі здобувачами освіти під час війни.
Сплануйте всі етапи і моменти дистанційного навчання в нових умовах. Спираючись на минулий досвід дистанційної роботи, спробуйте прорахувати та уникнути ймовірних проблем та помилок.
Перед тим, як розпочати роботу зі здобувачами освіти, щоб плідно, а головне, бережно і турботливо взаємодіяти з підлітками, Ви маєте бути у силі й у ресурсі. Подбайте про безпеку. Обговоріть план дій у випадку небезпеки, повітряної тривоги тощо. У разі потреби, дійте чітко за цим планом.
Демонструйте студентам спокій і впевненість. Пам’ятайте, що діти більше реагують на те, як ми поводимось і розмовляємо, а не на те, що ми говоримо.
Намагайтеся створити безпечний, добре організований простір спілкування, з чіткими і зрозумілими правилами. Здобувачі освіти мають відчувати Вашу впевненість, щирість, відкритість і небайдужість.
Пам’ятайте, що мета дистанційного навчання під час війни – це не тільки і не стільки набуття і засвоєння предметних знань попіклуйтеся про себе: свою безпеку, своє самопочуття, свій фізичний і психологічний комфорт (наскільки це можливо), задоволення базових фізіологічних потреб., а й психологічна підтримка, просте спілкування. Дайте підліткам відчуття єднання, близькості, згуртованої спільноти. Виділіть трішки часу для щирого неформального спілкування зі здобувачами освіти не за темою заняття, наприклад, на початку зустрічі й наприкінці. Особливо варто це робити, якщо Ваше заняття перше, або останнє за розкладом. Такі відступи не заберуть багато часу, проте, продемонструють студентам вашу підтримку і розуміння ситуації, допомагатимуть їм справлятися з цими непростими обставинами, гуртуватимуть колектив.
Як би це не звучало, але надолуження знань зараз не найважливіше. Не форсуйте навчання, починайте з простого (наприклад, повторення вивченого), щоб відновити здатність мозку сприймати розумове навантаження. Дайте підліткам відчуття впевненості – “я можу”, це підвищить концентрацію уваги, продуктивність, покращить загальний стан. Не забувайте створювати ситуації успіху!
Для більш ефективного засвоєння матеріалу, подавайте його невеликими частинами, більше включайте здобувачів освіти у практичну діяльність, що матиме наочний результат.
Відзначайте й підтримуйте навіть невеликі успіхи у навчанні.
Будьте поблажливі до підопічних. Важливо пам’ятати, що через дію стресу розумові процеси уповільнюються. Механізм стресу такий, що раціональне сприйняття інформації вимикається. У таких умовах інформація сприймається повільніше і гірше. Тому треба розуміти, що, безперечно, Ви деякий час помічатимете зниження знань на своїх заняттях.
Вибираючи навчальний, стимулюючий матеріал, намагайтеся оминати той, що може викликати у здобувачів освіти асоціації, пов’язані з подіями війни.
Запобігайте негативних оцінок, оцінюйте діяльність, а не особистість.
Уникайте об’ємних домашніх завдань. З психологічного погляду було б добре, якби якомога більше завдань були пов’язані із роботою руками.
Не тисніть на підлітків розмовами про відставання від програми і неможливістю опрацювати та засвоїти весь освітній матеріал. Це у нинішніх умовах неважливо і несуттєво, лише призводить до збільшення тривоги та стресу.
З розумінням і терпінням ставтеся до неуважності й інертності на заняттях здобувачів освіти.
Будьте чуйними до самопочуття та емоційного стану підлітків. За потреби, акцентуйте на цьому увагу: допоможіть, підтримайте. При найменших підозрах на емоційне неблагополуччя студента, зверніться до практичного психолога фахового коледжу, поговоріть з батьками (за обставинами).
Також потрібно попередити психолога і про появу у групі негативних групових явищ психологічного характеру.
Підбадьорюйте своїх підопічних. Використовуйте цілющі властивості гумору. Не будьте надто серйозними і занепокоєними. Жартуйте, відповідайте на жарти дітей, якщо це доречно, адже гумор і сміх знижують стрес та напругу.
Дайте змогу підліткам виявляти емоції. На їх прояви реагуйте обережно, розповідайте про прийнятні форми виявлення негативних емоцій, не соромте за прояви страху і тривоги.
Під час занять, за потреби, використовуйте вправи для саморегуляції та емоційної стабілізації, прості тілесні практики.
Не навантажуйте здобувачів освіти своїми переживаннями та проблемами, не розповідайте про Ваш трагічний досвід.
Розмовляючи зі студентами, відповідаючи на їх запитання будьте щирими, але фільтруйте інформацію, зважаючи на вік, рівень розвитку і травматичний досвід своїх підопічних, не діліться песимістичними роздумами і чутками. Надлишок інформації може стривожити підлітка, викликати страх та почуття беззахисності.
Будьте готові до того, що на занятті можуть бути присутні здобувачі освіти, які перенесли травмуючу подію або втрату, проявляйте розуміння, тактовність і чуйність.
Не обговорюйте і не ставте під сумнів правильність рішень і дій батьків щодо безпеки дітей, адже саме батьки несуть за них відповідальність.
Підтримуйте у здобувачів освіти оптимізм, впевненість у ЗСУ і нашій перемозі. За будь-якої нагоди робіть акцент на силі і стійкості підлітка.
Піклуйтеся про своє емоційне та фізичне здоров’я. Чи Ви «у нормі»? Чи знаєте як поліпшити свій стан? Чи потрібна Вам допомога? Чи знаєте до кого звернутись у разі потреби? Знайдіть і підготуйте список корисних контактів. Не бійтесь і не соромтесь звертатися за допомогою, якщо вона потрібна.
Дбайте про самовідновлення! Обов’язково знаходьте час для відпочинку, саморегуляції і задоволення нагальних потреб (вода, їжа теплий одяг, ліки, фізичні вправи тощо), щоб поновити сили, зберегти здоров’я і не допустити вигорання. Знайте, що діти, які бачать довкола сильних, спокійних, впевнених і бадьорих дорослих, швидше повертаються до норми.
Якщо Ви відчуваєте потребу у додаткових знаннях з психології, психологічній підтримці чи допомозі – зверніться до фахівця, якому довіряєте, або відкритих до взаємодії психологічних спільнот, або до практичного психолога фахового коледжу.
Для кожного з вас
24 березня 2023 року розпочалася комунікаційна кампанія Всеукраїнської програми ментального здоров’я, що ініційована Оленою Зеленською. У її межах створено спеціальну сторінку howareu.com, на якій розміщено техніки самодопомоги під час стресу, контакти гарячих ліній психологічної допомоги, корисні поради для піклування про ментальне здоров’я.
За статистикою, 70% українців відчували останнім часом стрес або сильну знервованість, понад 90% мали хоча б один із симптомів тривожного розладу, а 57% перебувають у зоні ризику розвитку ментальних порушень. Проте лише 2% українців звертаються по психологічну допомогу.
На ресурсі розміщено:
доказові техніки самодопомоги та мобільні застосунки з неї;
контакти гарячих ліній психологічної допомоги;
відео, що навчає перемагати стрес;
поради психологів онлайн;
вебінари світових фахівців із подолання стресу;
досвід і лайфхаки зірок.
Дізнатися більше інформації про ментальне здоров’я можна також на сторінках у соціальних мережах:
Facebook – https://www.facebook.com/howareu.program
Instagram – https://www.instagram.com/howareu_program
YouTube – https://www.youtube.com/@howareu_program
Twitter – https://twitter.com/howareuprogram
Telegram – https://t.me/howareu_program
TikTok – https://www.tiktok.com/@howareu_program
Viber – https://invite.viber.com/?g2=AQAyHzQp6XJwmVCkkkXeWJVdLF8eAQa8Pzq3 NYgcLWJGls3sN3tGibu5P%2BEH0rsb
Здорова психіка, бажання та сили жити – це та особиста перемога, яка потрібна кожному українцю не менше, ніж велика спільна перемога над ворогом. Щоб у відповідь на чергове «Ти як?» кожен у країні міг щиро сказати: «Я – дуже добре!».
Довідково. Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?» ініційована Оленою Зеленською. Розроблення та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я координує МОЗ України. Всесвітня організація охорони здоров’я (World Health Organization Ukraine) – експертний партнер, виконавчий партнер – громадська організація «Безбар’єрність». Майданчиком для розроблення та ухвалення рішень є Міжвідомча координаційна рада при Кабінеті Міністрів України. Комунікаційна кампанія реалізується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID Ukraine – USAID Україна).